Зоряний руйнівник типу «Венатор» (також відомий як Республіканський/Імперський штурмовий крейсер) — основний корабель Республіканського флоту під час Війн клонів.
Історія[]
«Венатори» були розроблені інженером Лірою Вессекс, яка згодом розробила зоряні руйнівники типу «Імперський I» і «Кат». Ці кораблі брали участь у багатьох битвах, починаючи з середини Війн клонів. Під час другої битви при Корусанті понад тисяча кораблів допомагали обороняти столицю та відіграли вирішальну роль в операції, метою якої було відігнати сили КНС та врятувати Верховного канцлера Палпатіна. Ці бойові кораблі використовувалися як супровід для республіканських лінкорів; вони були досить швидкими, щоб переслідувати ворожі кораблі, і досить великими, щоб очолювати самостійні операції, такі як битви за Кашиїк і за Утапау.
Наприкінці Війн клонів вони супроводжували десантні кораблі типу «Аккламатор I» і зоряні руйнівники типу «Перемога I», які стали основними військовими кораблями Республіки, хоча невдовзі після встановлення Нового Порядку їх затьмарили розробки, які пізніше стали зоряним руйнівником типу «Перемога II». Згодом набули популярності нові, потужніші типи зоряних руйнівників, такі як «Імперський» і «Тектор», а «Венатор» та його варіанти поступово зникли з лав основних імперських кораблів. Але й за цих умов «Венатори» продовжували служити Імперії під час ери Повстання, хоч і в обмеженій кількості.
Після закінчення Війн клонів багато «Венаторів» було покинуті і залишились дрейфувати в космосі. Деякі з цих кораблів потрапили до рук мандалорців та різних злочинних угруповань.
«Венатор» на чолі флоту Верховного стратега Мандалора.
«Венатор» служив флагманом Верховного стратега Мандалора. Близько 1 ДБЯ флот Консорціуму Занна пошкодив його, після чого взяв корабель на абордаж і Тайбер Занн захопив стратега в полон.
Характеристика[]
Схема «Венатора».
«Венатор» як універсальний багатоцільовий корабель середнього розміру. Він міг виконувати широкий спектр функцій — від носія винищувачів до військового транспорту та бойового корабля. У ролі носія винищувачів із розширеними можливостями «Венатор» став популярним серед джедаїв-асів.
«Венатор» мав довжину 1137 метрів у довжину, що робило його одним з найбільших кораблів, пристосованих до висадки на планети для вивантаження або взяття на борт військ і транспортних засобів.
«Венатор» був оснащений потужними двигунами, гіпердвигуном класу 1 і надійними дефлекторними щитами,. Його головний реактор був здатний анігілювати 40 000 тонн гіперматерії за секунду, виробляючи 3,6 * 10^15 гігават енергії.
Командний місток імперського «Венатора».
Як носій винищувачів, «Венатор» відрізнявся оригінальним подвійним баштовим містком. Ліва вежа — командний місток винищувачів, права служила звичайним кермовим та командним містком. У майбутніх розробках також застосовувався такий подвійний місток.
Імперські «Венатори».
Як і всі інші республіканські кораблі, «Венатори» мали червоний колір дипломатичного імунітету, але в перші ж роки існування Галактичної Імперії їхні корпуси втратили республіканські емблеми і набули традиційного для Імперії сірого кольору.
Озброєння[]
Основною зброєю «Венатора» були 8 важких здвоєних турболазерних установок DBY-827, 2 середні здвоєні турболазерні гармати, 26 здвоєних оборонних лазерних гармат і 4 важкі торпедні апарати (по 16 протонних торпед в кожному). DBY-827 мали 2 режими наведення і 7 рівнів потужності — від невеликого залпу до дезінтегруючого вибуху. У ближньому бою установка могла зробити повний оберт за 3 секунди - в режимі швидкого наведення. Як будь-який бойовий корабель, зірковий руйнівник «Венатор» міг, коли це було необхідно, спрямувати майже всю потужність свого реактора на важкі турболазери.
Незважаючи на те, що він мав потужне озброєння і знаходився на одному рівні з пізнішим зоряним руйнівником типу «Перемога I», «Венатор» розроблявся в основному як носій винищувачів. Його ангарні відсіки були набагато більшими, ніж у пізніх зоряних руйнівників типу «Перемога I», і пізніших, типу «Імперський I».
Ангари[]
«Венатор» також мав ангарні виходи на правому і лівому бортах. Вони використовувалися для переміщення людей і вантажів під час стикування з космічними станціями, швартувальними вежами та більшими кораблями.
Льотна палуба «Венатора».
На додаток до бортових ангарів, ніс «Венатора» міг розкриватися, даючи доступ до верхньої льотної палуби довжиною півкілометра. Ця льотна палуба давала «Венатору» можливість швидко випустити сотні винищувачів. До утворення Галактичної Імперії стандартний республіканський «Венатор» носив 420 винищувачів: 192 V-крила або V-19 типу «Потік», 192 перехоплювачі Ета-2 типу «Актіс» та 36 винищувачів АІР-170, а також різні шатли. Проте броньовані носові стулки, що повільно відкривалися, робили корабель надзвичайно вразливим. На пропозицію Енакіна Скайуокера важкі турболазерні гармати, які ставилися на SPHA, були встановлені у внутрішніх ангарних відсіках «Венаторів» Флоту Розімкнутого Кільця. Ці гармати мали захищати руйнівник, коли він відкривав стулки ангарних відсіків, щоб прийняти на борт особовий склад. Їхнє використання дало відчутні результати під час другої битви при Корусанті.
«Венатор» також міг слугувати військовим транспортом. У стандартній комплектації доімперські «Венатори» несли 40 штурмових кораблів LAAT/i та 24 всюдиходи AT-TE для наземних операцій.
За лаштунками[]
Venator перекладається з латини як Мисливець.
Появи[]
- Зоряні війни: Війни клонів (2003) (перша поява)
- «Зоряні війни. Епізод III: Помста ситів»
- «Зоряні війни: Війни клонів»
- Star Wars: Empire at War: Forces of Corruption