Зорепедія
Advertisement
Натисніть тут, аби переглянути статтю про канонічну версію цього поняття.
Ця стаття – про «Легендарну» версію цього поняття.
Ця стаття розглядає поняття, що є частиною «Легенд».
«Це мій особистий флагман... і я не просто так назвав його "Катом".»
— Дарт Вейдер (джерело)

Зоряні суперруйнівники типу «Кат» — надзвичайно великі зорельоти Галактичної Імперії, які служили флагманами найважливіших імперських діячів.

Історія[]

Executortfu

Будівництво «Ката».

Інженер Ліра Вессекс, яка колись розробила крейсер зоряні руйнівники типу «Венатор» та «Імперський I», запропонувала проєкт корабля, в порівнянні з яким усі інші кораблі галактики здавалися карликами. Імператор Палпатін був зацікавлений проєктом і дозволив розпочати будівництво чотирьох кораблів одночасно на верфях Фондора і Куата. Сенат намагався протестувати проти рішення імператора, але Палпатін зміг переконати сенаторів. Після загибелі Зірки Смерті імператор наказав прискорити будівництво першого «Ката», щоб надати своїм підданим черговий символ величі та непорушності Нового Порядку.

Перші два кораблі нового типу зійшли зі стапелів приблизно одночасно. Перший корабель, який отримав ім'я «Кат», став флагманом Дарта Вейдера, а другий, «Кат-II», був захований на Корусанті, перейменований на «Лусанкію» і переданий в розпорядження начальниці розвідки Ісанн Айсард. Першою місією «Ката», в якій сити оцінили його могутність, стало знищення бази Альянсу повстанців на планеті Лаактієн. Незабаром корабель брав активну участь у багатьох операціях проти повстанців.

Lusankya-3

Битва «Лусанкії» і «Женця».

Після Ендорської катастрофи «Кати» стали вагомим аргументом численних претендентів на престол, але сам факт володіння подібним кораблем ще не був гарантом могутності. Наприклад, гранд-адмірал Тран зміг очолити Імперський флот, не володіючи суперруйнівником.

Деякі «Кати» потрапили до рук Нової Республіки, де вони боролися проти Імперії, якій колись служили. В 12 ПБЯ відбулась друга битва при Орінді — єдина відома битва, в якій зіткнулись 2 «Кати», республіканський «Лусанкія» та імперський «Жнець».

Характеристика[]

Esd 2

Схема «Ката».

«Кати» мали довжину 19 кілометрів і несли колосальну кількість зброї (хоча і досить малу для розміру корабля), які обслуговували 279 144 членів екіпажу та 1 590 артилеристів. Часто самої присутності суперруйнівників вистачало, щоб повстанці або пірати здавались без бою.

Масивні ангари «Катів» могли нести і обслуговувати тисячі винищувачів, проте в стандартне оснащення входили лише 144 (12 повних ескадрилій), чого було недостатньо для повного захисту колосального корабля. Крім цього, в стандартний комплект кораблів входили 200 інших бойових зорельотів і кораблів підтримки, п'ять гарнізонних баз і тисячі штурмовиків і сотні всюдиходів, яки могли знищити будь-яку повстанську базу в наземному бою.

Кораблі несли 13 двигунів, об'єднаних в п'ять груп, які давали суперруйнівнику значне для його розмірів прискорення в 1230 G. Для живлення самих тільки щитів була потрібна кількість енергії, еквівалентна енергії, що виділяється середньою зіркою (3,8 x 1026 Вт).

«Кати» мали стандартну командну вежу зоряних руйнівників типу «Імперський». Командний міст містив 2 ями, у яких розміщені пульти управління зорельотом. З правого та лівого боку містка знаходились ніші із станціями контролю захисту та озброєння. В задній частині вежі знаходились комунікаційні станції, турболіфти та приймач Голонету. На рівні під містком був основний навігаційний комплекс. Куполи, розташовані навколо та на командній вежі Ката, служили приймачами гіперхвиль для надсвітлових активних сенсорів і проєкторами щитів. Ці куполи були невразливими для зовнішніх атак, поки щити залишалися неушкодженими, але сконцентрований вогонь (на кшталт того, який влаштував адмірал Акбар під час битви при Ендорі) могли знищити захисне поле, тим самим наразивши на небезпеку як датчики, так і самі проєктори щитів. На корпусі корабля розташовано багато таких куполів, які гарантують відсутність мертвих зон та забезпечують повний розподіл захисного поля по всій поверхні. Таким чином, інтенсивний вогонь в окрему область та виведення з ладу ряду генераторів дефлекторного поля не позбавили б зореліт всього свого захисту.

Advertisement