- День 17: «Передній привідний вал на «Джаггернауті»-11 тріснув. Надсилаю запит на замінний привідний вал.»
- День 22: «Повторно надсилаю запит на замінний привідний вал.»
- День 38: «Привідний вал усе ще не прибув. Будь ласка, дайте відповідь.»
- День 50: «Очікую привідний вал.»
- День 123: «Очікую привідний вал.»
— Уривок з журналу імперського машиніста дислокованого на Датомирі (джерело)
HAVw A5 «Джаггернаут», також відомий як штурмова машина «Джаггернаут», піхотний транспорт HAVw «Джаггернаут» чи просто Джаггернаут, званий серед солдатів плитою на колесах — колісна важка штурмова машина, що застосовувалася Галактичною Республікою, Галактичною Імперією, та багатьма сторонніми організаціями та угрупованнями.
Характеристики[]
HAVw A5 виготовлялися компанією «Верфі Куата»[1] на замовлення Галактичної Республіки.[8] «Джаггернаути» були 21,8 метра завдовжки[2] та 10 метрів заввишки[3] (15 якщо враховувати оглядову башту)[4]. Вони задумувалися як більші версії AT-TE. Багато технологій, які використовувалися у конструкції цих всюдиходів, були використані й у «Джаггернаутах» — зокрема, панцирна броня, якою були захищені танки, була майже повністю ідентична тій, яку мали AT-TE, а дизайн їх кабіни керування був подібний до кабін всюдиходів. Проте на відміну від них HAVw A5 пересувалися не за допомогою лап,[8] а п'яти пар масивних коліс[1] закріплених на гнучкій системі амортизаторів та сервоприводів,[8] що дозволяло колесам на обох кінцях машин повертатися незалежно одне від одного.[1] Завдяки цьому «Джаггернаути» могли без проблем пересуватися кам'янистою, нерівною чи зруйнованою місцевістю[8] та розганятися до 200 км/год[5] при руху по прямій.[1] Проте, при повертанні вони мусили сповільнятися до 25 км/год[5] через примітивні привідні системи машин.[4] Це, вкупі з занадто великою кількістю часу необхідною для того, щоб обернути ці величезні танки, призвело до встановлення двох кабін керування у конструкції танків[1] — по одній спереду та ззаду.[4] Таким чином, під час пересування «Джаггернаути» могли просто поїхати у зворотному напрямку без потреби обертання,[4] і будь-який їх бік міг слугувати передом танків. Однак це вимагало від обох водіїв точної координації руху, щоб не допустити прийняття колесами невідповідних напрямків. У протилежному разі, машини могли замкнути та стати знерухомленими — це нерідко траплялося через безладдя під час битв.[1]
Над задньою кабіною HAVw A5[4] була розташована п'ятиметрова[3] оглядова башта, на якій була встановлена антена зв'язку[4] та в якій знаходився один солдат. Він керував системою датчиків, яка мала бути розміщена на великій висоті для ефективної роботи,[1] надавав інформацію для націлення стрільцям[4] та стояв на варті.[8] Хоча ця башта була надзвичайно важлива для пілотів «Джаггернаутів», вона була найвразливішою точкою танків. Без інформації, що передавалася з неї, машини були вимушені покладатися на інформацію, яку вони отримували від сканування на приземному рівні, що робило їх вразливими до авіаударів та атак сил схованих за скелями та іншими укриттями. Через це, посада вартівника була найбільш непривабливою.[1] Окрім нього в склад екіпажів «Джаггернаутів» входили два пілоти,[2] по одному у кожній кабіні,[8] та шість стрільців.[2]
Як і в AT-TE, основним призначенням «Джаггернаутів» було транспортування піхоти.[8] Так, вони були здатні перевозити до 50 піхотинців[1] разом з усім необхідним обладнанням.[8] Піхота входила у танки та покидала їх через десантні люки розташовані обабіч машин.[4] Замість піхоти «Джаггернаути» могли перевозити шість гравіциклів, два легкі наземні спідери[3] чи інші малі репульсорні транспорти.[4]
В озброєння HAVw A5 входили три важкі лазерні гармати Mk 1e/W,[6] одна з яких була встановлена на турелі на передній кабіні «Джаггернаутів», а дві інші були закріплені обабіч корпуса танків. Вони були настільки ж ефективні, як і лазерні гармати якими були озброєні AT-AT, проте їх старіша конструкція обмежувала їх дальність вогню до двох третіх дальності гармат всюдиходів. Приблизно посередині «Джаггернаутів» нагорі їх корпуса була також встановлена на турелі[4] середня бластерна гармата Mk 3/W[6] або подвійна середня бластерна гармата.[3] Вона мала більшу дальність вогню та потужність ніж ті бластерні гармати, якими були озброєні AT-AT,[4] та застосовувалася для протиповітряної оборони.[8] На окремих висувних турелях були встановлені дві пускові установки ударних гранат Mk 2/W, боєзапас яких складали по шість ударних гранат Mk 4/W[6] чи десять ударних гранат інших типів для кожної. Вони застосовувалися для ведення вогню на придушення під час десантування піхоти та техніки.[4]
Хоча HAVw A5 і були доволі старими, громіздкими та неповороткими, вони все ще були здатні сіяти страх серед ворожих сил. Попри те, що вони мали кілька значущих недоліків у конструкції, вони сповна виконували своє призначення. Найсильнішою стороною «Джаггернаутів» була їх дуже міцна броня, яка була майже непробивною, разом із вогневою потужністю, що дорівнювала потужності всюдиходів на кшталт AT-AT.[1] Через величезний розмір цих танків та їх форму[4] солдати по всій галактиці називали їх «плитами на колесах».[1] Вантажомісткість «Джаггернаутів» була рівна чи навіть перевищувала вантажомісткість AT-AT, проте обмежена прохідність та примітивна привідна система HAVw A5 значно зменшувала їх принадність для застосування у довгостроковій перспективі — «Джаггернаут» з пошкодженою привідною системою міг провести тижні у ремонтних цехах поки його екіпаж очікував на запчастини на заміну.[4] Та навіть попри ці недоліки HAVw A5 усе ще були небезпечними та універсальними бойовими машинами.[7] Вони могли бути застосовані для штурмів,[1] рейдів за тактикою «вдарив-тікай», виконувати роль мобільних командних центрів і навіть застосовуватися у ролі зенітної батареї для боротьби з повітряними спідерами чи низколетючими зоряними винищувачами.[7]
Історія[]
Під час Війн клонів Галактична Республіка вдавалася до крайніх заходів у боротьбі з Конфедерацією Незалежних Систем. Усвідомивши, що демілітаризовані системи стануть легкою здобиччю для сил Конфедерації, Галактичний Сенат видав резолюцію, яка дозволила планетам утворювати власні сили оборони за повної підтримки та фінансування Республіки. Вона ж, своєю чергою, уклала контракт з «Верфями Куата», аби ті постачали техніку для новоутворених локальних армій, що й призвело до створення «Джаггернаута».[8] Водночас ці машини закуповували різноманітні кримінальні лорди,[1] планетарні губернатори, корпорації, та навіть приватні володіння. Багато з них також потрапили у руки кримінальних кланів гаттів і інших підпільних груп.[4] Застосовувала HAVw A5 і Галактична Республіка. Тоді «Джаггернаути» були одними з найпотужніших наземних бойових машин[8] і вважалися витворами мистецтва з технологічної точки зору.[4] Саме вони стали, певною мірою, основою для AT-AT.[1] Попри всі технічні переваги HAVw A5, в останні дні Війн клонів на полях бою домінували більші та новіші моделі «Джаггернаутів» — HAVw A6.[7]
Після встановлення імперського ладу у галактиці, контроль над більшістю HAVw A5 були перейнятий Імперською Армією[4] для застосування у світах Зовнішнього Кільця.[1] Саме Галактична Імперія володіла більше «Джаггернаутами», ніж будь-хто інший,[7] хоча доволі багато цих машин були привласнені кримінальними лордами та планетарними воєначальниками.[3] Вони виявилися надзвичайно корисними для застосування на планетах, де імперські командири не мали доступу до AT-AT[1] чи інших важких всюдиходів.[7] На борту першої «Зірки Смерті» зберігалися 4043 HAVw A5.[5] Імперські гарнізони зазвичай були оснащені щонайменше одним «Джаггернаутом», який застосовувався для транспортування піхотинців імперської армії.[10] Ці машини також застосовувалися у якості тренувального обладнання у Ратіальскій Академії — на них тренувався, зокрема, лейтенант Нерокс.[11]
Два «Джаггернаути» застосовувалися у битві при Марідуні. Один був підірваний диверсантами аманійців, а інший, під командуванням капітана Бекса, був знешкоджений після того, як аманієць застрелив його пілотів включно з Бексом.[12] Пізніше, HAVw A5 застосовувалися Імперією під час атаки на Явін 4,[13] підкорення Джабіїма,[14] битві при Кескіні,[15] другій битві при Борлеясі[16], битві при Феді[17] та нападу на Явін 4.[9]
На Андасалі «Джаггернаут», що транспортував руду, зазнав нападу бандитів, які застосовували барикади та силове поле, щоб загнати машину у глухий кут на Ґерімор-стріт, а потім щонайменше шість портативних генераторів променя захоплення для того, аби знешкодити та буквально розірвати її на частини. Позаяк екіпаж «Джаггернаута» був приголомшений настільки, що не зміг чинити будь-який опір, напасники втекли з вкраденою рудою на бойових машинах «Теклос».[18]
Хоча «Джаггернаути» використовувалися протягом багатьох років, врешті-решт вони були затьмарені AT-AT. Імперія вважала привідні системи танків примітивними, переважно через те, що вони не могли пересуватися щільною місцевістю. В міру того, як військові відмовлялися від цих машин, їх постачальники переставали пропонувати запчастини на заміну для них.[8] У той час, як Імперія знімала «Джаггернаути» з озброєння та заміняля їх іншою технікою, різноманітні угруповання почали приймати їх. Багато зруйнованих HAVw A5 були покинуті Імперією на полях бою, оскільки вона не вважала доцільним витрачати час та гроші на їх ремонт. З іншого ж боку, кримінальні картелі, передові корпорації та повстанські групи докладали дуже багато зусиль аби отримати ці потужні бойові одиниці.[7]
Під час вторгнення Южань-Вонґів дуже мало «Джаггернаутів» залишалися робочими. Ті, що все ще залишалися у справному стані, потребували постійного обслуговування від досвідчених механіків.[8]
Появи[]
- Зоряні війни: Війни клонів (2003 р.) — Частина 22
- «Зоряні війни: Імперія: До останнього»
- Battle of Yavin (TCG)
- «Зоряні війни: Імперія 29»
- «Зоряні війни: Повстання 1»
- «X-Wing: Бунтарна ескадрилья»
- «X-Wing: Бунтарна ескадрилья» (необрізана аудіокнига)
- «Зоряні війни: Багряна Імперія 2»
- «Зоряні війни: Багряна Імперія 3»
- «Темний меч» (роман) (перша поява)
- «Live And On The Scene» — Galaxy Guide 11: Criminal Organizations (названий штурмовою машиною «Джаггернаут»)
Джерела[]
- Imperial Sourcebook (с. 69-70, 80)
- Death Star Technical Companion
- Death Star Technical Companion, Second Edition (с. 22, 94)
- Star Wars Miniatures Battles Companion (с. 87-89)
- Imperial Sourcebook, Second Edition (с. 69-70, 80)
- Galaxy Guide 11: Criminal Organizations (с. 71, 80)
- The Essential Guide to Vehicles and Vessels (с. 96, 97)
- Star Wars: The Roleplaying Game, Second Edition, Revised and Expanded (с. 50, 64)
- Galaxy Guide 3: The Empire Strikes Back, Second Edition (с. 38)
- «Imperial Garrisons» — Star Wars Adventure Journal 12 (с. 106)
- Star Wars Encyclopedia (с. 153)
- Arms & Equipment Guide Extras! на Wizards.com (зміст недоступний; збережена копія на Archive.org)
- Arms & Equipment Guide (с. 84)
- The New Essential Guide to Vehicles and Vessels (с. 78-79)
- The Force Unleashed Campaign Guide (с. 200, 203)
- The Complete Star Wars Encyclopedia (т. 3, с. 27)
Посилання[]
|