- «Використання цієї зброї проти дроїдів — вимушене зло. Але що, як доведеться застосувати таку руйнівну потужність проти живих істот? Дійсно, гірко й подумати.»
- — Майстер-джедай Мейс Вінду (джерело)
Самохідна важка артилерійська установка (СВАУ) (Self-Propelled Heavy Artillery (SPHA)) — модульна важка самохідна артилерійська установка, дванадцятиногий всюдихід, що застосовувався Галактичною Республікою та Галактичною Імперією.
Характеристики[]
- «Ці гармати знищують наші передові позиції! Республіка проривається!»
- — Сен Гілл спостерігаючи за атакою SPHA під час битви при Муунілінсті (джерело)
Схеми SPHA.
SPHA були розроблені компанією «Важке машинобудування Ротани». По суті, це були пересувні гармати на ногах.[1] Типово для самохідних артилерійських установок, спершу був розроблений ключовий елемент цих всюдиходів — їх турболазерна гармата,[4] а решта машин була збудована так, аби їх конструкція могла підтримувати це озброєння. Однак гармати, якими були озброєні SPHA, вимагали для живлення силові генератори гігантських розмірів.[1] Це, разом з величезним розміром турболазера та супутнього обладнання унеможливило встановлення цього озброєння на будь-який існуючий транспортний засіб «Важкого машинобудування Ротани». Це змусило компанію виготовити великий, укріплений привід,[4] якому надавали руху дванадцять шарнірних ніг, що слугували опорою SPHA[9] та надавали їм вигляду величезних піщаних жуків. До того ж, необхідність забезпечення місця для силової установки всюдиходів не дозволила включити у їх конструкцію гідравлічні системи для повороту їх турелі. Через це для наведення гармати на обрану ціль уся машина мала повернутись у її бік.[5] Під час ведення обстрілу SPHA мусили залишатися нерухомими, тож їх ноги застосовувалися лише для переміщення під час зміни позиції для ведення вогню.[7] Нарешті, реактор, який живив турболазер, міг викликати сильний вибух при знищені SPHA.[5]
Ці машини були 140,2 метрів завдовжки[1] та 20,6 метрів заввишки.[4] Міцна броня SPHA робила їх майже непробивними,[1] а на додачу вони були оснащені щитами.[5] 12 ніг, за допомогою яких вони пересувалися, були подібними за будовою до ніг AT-TE, іншого всюдихода Республіки. Їх шарнірний дизайн виявився надзвичайно ефективним, надаючи SPHA стабільну опору та зчеплення, що дозволяло їм пересуватися найрізноманітнішими та найважчими типами місцевості. Хоча дехто насміхався з такого типу пересування машин, він означав, що SPHA були невразливими до репульсорних магнітних атак, які знерухомлювали спідери та республіканські LAAT/i.[1] Вони могли пересуватися зі швидкістю до 35 км/год.[4] У передній частині SPHA знаходився командний місток. Всюдиходами зазвичай керували не менш ніж 12 солдатів-клонів;[1] водночас повний екіпаж складав 15 клонів, які обслуговували турболазер, керували приводом та наглядали за ядром реактора. Над містком розташовувалися сканери націлення.[4] Екіпажі SPHA отримували накази від наземних командних одиниць, що повідомляли їм про стан бою через побоювання, що у протилежному разі машини могли зашкодити просуванню сил клонів, стаючи їм на шляху або атакуючи не ті цілі. Нагорі SPHA,[1] під турболазером,[4] знаходився піхотний відсік, у якому транспортувалися до трьох загонів солдатів-клонів — тобто тридцяти солдатів. Під час десанту десантний люк відкривався, дозволяючи клонам покинути машину. Під час цієї операції солдати були найбільш вразливими, тож вони були навчені виконувати її якнайшвидше. За наказом вони могли вилізти з люка, спуститися по боках всюдиходів та зайняти оточуючу територію лише за кілька секунд.[1] На щастя, дальність вогню основного озброєння SPHA означала, що вони були далеко від лінії фронту настільки, що атаки наземної військ супротивника рідко становили проблему.[6]
SPHA збиває злітаючі десантні судна C-9979.
Основним озброєнням SPHA була важка турболазерна гармата[1] прямої видимості,[7] що мала надзвичайно велику дальність вогню та могла пробивати дефлекторні щити.[4] Вимагання з живлення та обслуговування цієї гармати були настільки великими, що їх не можна було встановити навіть на найбільші зорельоти — лише наземні машини можна було пристосувати до їх використання.[1] Для здійснення пострілу цей турболазер застосовував велику тарілку фокусування.[4] Вона утворювала кілька малих променів, що формувалися в один потужний руйнівний промінь.[7] Вогневої потужності цього турболазера вистачало для збиття основних кораблей, якщо ті усе ще знаходилися в атмосфері, та зрівняння з землею цілих міст.[6] Сама гармата SPHA була модульна і могла використовувати різноманітні типи озброєння.[1] Зазвичай основною зброєю був турболазер, однак інженери могли замінити його[5] пусковою установкою ударних ракет, йонною гарматою, бронебійною лазерною[1] або бластерною гарматою,[5] ракетною установкою,[6] мас-прискорювачем[6] чи термобаричною установкою[7] в залежності від потреб місії.[5] Також, деякі SPHA були оснащені 12 висувними[1] протипіхотними важкими автоматичними бластерними гарматами,[6] що вимагали додаткових 10 стрільців для керування.[1]
Ключовим недоліком SPHA була відсутність можливості повертання їхньої гармати і, як наслідок, потреба повертання усієї машини для виконання пострілу та неможливість ураження цілей, що рухалися надто швидко.[1] До того ж, вони були найповільнішою наземною машиною у армії Республіки,[6] що викликало ризик знищення артилерійських ліній військ при відступі.[7] Нарешті, їх вага унеможливлювала десантування SPHA на поле бою за допомогою LAAT/c, що вимушувало транспортувати їх за допомогою штурмових кораблів типу «Аккламатор».[6] Попри це, ці всюдиходи були найгрізнішою технікою Республіки, поєднуючи приголомшливу вогневу потужність стаціонарної артилерії і можливість буквально увійти в бій.[3] Їхні турболазери дозволяли завдавати далекобійні удари по наземних і повітряних цілях[9] та відігравали ключову роль при протистоянні з укріпленими у важких оборонних укріпленнях супротивниками. Вони були здатні з легкістю пробити навіть найважчі барикади, дозволяючи солдатам-клонам швидко проникнути усередину та перемогти сили, що скривалися за ними.[1]
Модифікації[]
- «Мені однаково, чи суперлазер, чи термобаричний снаряд. Проти тактики биття без розбору неможливо оборонятися.»
- — Лея Орґана (джерело)
Існувало кілька відомих спецефічних версій SPHA, які відрізнялися основним озброєнням.
SPHA-T[]
Самохідна важка артилерійська установка — турболазер (СВАУ-Т) (Self-Propelled Heavy Artillery Turbolaser (SPHA-T)) — основний та найпоширеніший варіант SPHA, озброєний турболазерною гарматою.
SPHA-I[]
Самохідна важка артилерійська установка — йонна гармата (СВАУ-Й)[примітки 1] (Self-Propelled Heavy Artillery Ion Cannon (SPHA-I)) — варіант SPHA, озброєний важкою йонною гарматою прямої видимості, що застосовувалася для боротьби з електронними системами наземних машин та повітряних спідерів.
SPHA-C[]
Самохідна важка артилерійська установка — ударна ракета (СВАУ-У) (Self-Propelled Heavy Artillery Concussion Missile (SPHA-C)) — варіант SPHA, оснащений параболічною важкою пусковою установкою ударних ракет встановленою під високим кутом з боєзапасом у 48 ударних ракет.
SPHA-V[]
Самохідна важка артилерійська установка — бронебійний лазер (СВАУ-Б) (Self-Propelled Heavy Artillery Anti-Vehicle Laser (SPHA-V)) — варіант SPHA, озброєний важкою лазерною гарматою та призначений для боротьби з ворожими бронемашинами.
SPHA-M[]
Самохідна важка артилерійська установка — мас-прискорювач (СВАУ-М) (Self-Propelled Heavy Artillery Mass Driver (SPHA-M)) — варіант SPHA, оснащений параболічною важкою мас-прискорювальною гарматою встановленою під високим кутом яка випускала снаряди, що вивільняли інтенсивну кінетичну енергію у точці ураження.
SPHA-F[]
Самохідна важка артилерійська установка — термобаричний снаряд (СВАУ-В) (Self-Propelled Heavy Artillery Thermobaric Burst (SPHA-F)) — варіант SPHA, озброєний параболічною пусковою термобаричною установкою яка випускала снаряди, що запалювали повітря навколо точки ураження та утворювали короточкочасний, проте пекельний вогняний шторм.
Існував також важкий варіант SPHA, що був озброєний двома турболазерними гарматами та мав вищу швидкість, броню, дальність вогню та потужність озброєння.
Історія[]
- «Зосередити увесь вогонь наш на зорельоті ближньому!»
- — Йода під час битви при Джеонозисі (джерело)
Батарея SPHA відкриває вогонь під час битви на Джеонозисі.
Ще до Війни клонів стратеги Галактичної Республіки розрахували три основні компоненти для наступальних сил під час боїв. Першим були ганшипи LAAT/i, що швидко та ефективно десантували та забирали солдатів-клонів та забезпечували підтримку з повітря. Другим були шестиногі всюдиходи AT-TE, що швидко пересувалися полем бою та захоплювали і утримували територію майже з ідеальною ефективністю. Третім компонентом були SPHA. Через вагу та розмір цих машин стратеги дійшли висновку, що у бою вони мають бути останнім озброєнням, яке мають використовувати клони. У зв'язку цим, зазвичай план полягав у тому, аби дозволити LAAT/i та AT-TE утворити плацдарм на передній лінї фронту до прибуття SPHA для забезпечення підтримки.[1]
Уперше SPHA були застосовані у першій битві при Джеонозисі, де саме важкі пересувні артилерійські установки виявилися ключовими при пробитті лінії фронту Сепаратистів.[5] У битві брали участь 100 одиниць SPHA, які були розгорнуті у загонах по чотири за AT-TE, що йшли у наступ.[3] Саме батарея SPHA була відповідальна за збиття кораблів-ядер типу «Баришник» та міжзоряних транспортів типу «Оболонка»,[10] які у протилежному випадку значно посилили б армію КНС.[4]
Гармата SPHA стріляє з ангара зоряного руйнівника типу «Венатор» під час битви при Корусанті.
Пізніше SPHA застосовувалися у багатьох битвах Війни клонів, зокрема у битві при Рен Вар[11] та другій битві при Татуїні.[12] Вони добре виказали себе під час битви при Муунілінсті, допомігши наземним силами Республіки зруйнувати передові позиції КНС, перш ніж їх знищили бойові-дроїди улани IG на чолі з Дурджем.[13] Також вони застосовувалися у битві при Кейто-Неймодії[14] Штурмові кораблі типу «Аккламатор» зазвичай перевозили 36 одиниць SPHA.[8] За порадою генерала-джедая Енакіна Скайвокера у деяких зоряних руйнівниках типу «Венатор» були встановлені турболазери SPHA-T у внутрішніх ангарах.[15] Вони були ефективно застосовані під час битви при Корусанті проти ворожих зорельотів, особливо фрегатів типу «Щедрий».[16]
Після утворення Галактичної Імперії армія нової держави продовжила використовувати SPHA,[7] однак з часом їм на заміну прийшли подібні за конструкцією SPMA, які були менші, легші та швидші за своїх попередників та також могли використовувати модульне озброєння.[17]
За лаштунками[]
- SPHA були уперше представлені у фільмі 2002 року «Зоряні війни. Епізод II: Атака клонів» у сцені битви при Джеонозисі. Їх дизайн був розроблений у ескізах-концептах Еріка Тіменса, керівника відділу з концепт-дизайну. У його початкових зображувалася самохідна гармата на гусеничній основі, але Джордж Лукас запропонував, щоб ця машина натомість пересувалася за допомогою ніг як інша машина Республіки, AT-TE. Під час створення фільму SPHA називали "танком клонів 1".[18]
- У довідниках «The New Essential Guide to Vehicles and Vessels» і «The New Essential Guide to Weapons and Technology» стверджується, що для пересування SPHA «Важке машинобудування Ротани» побудувала привідний вал, що складався з кількох всюдихідних гусеничних стрічок, які могли котитися нерівною місцевістю, чавити блокпости та інші перешкоди та повернути нажахані ворожі сили навтьоки. У той же час, згідно з низкою інших джерел, насправді SPHA пересувалися за допомогою 12 ніг. У «The New Essential Guide to Vehicles and Vessels» подвійна гармата, розташована на одному з боків корпусу всюдихода, названа протипіхотним бластером на схемі машини. Цікаво, що жодне інше джерело не згадувало ці гармати і не давало їм назви. Зі свого боку, «The New Essential Guide to Weapons and Technology» стверджує, що SPHA були озброєні легкими протиповітряними йонними гарматами. Нарешті, судячи з формулювання тексту у «The New Essential Guide to Vehicles and Vessels», цей довідник припускає, що назву SPHA-T мала тільки безпосередньо ця модель техніки, оскільки він стверджує, що «більшість звичайних одиниць SPHA (СВАУ) використовує репульсорні платформи для переносу йонних гармат, бронебійних лазерних гармат чи пускових установок ударних ракет». Таким чином, автор довідника найімовірніше мав на увазі, що назва SPHA (ССАУ) була звичайним класом озброєння на кшталт САУ (самохідна артилерійська установка), а SPHA-T — лише бойовою одиницею цього класу.
Появи[]
- «Зоряні війни. Епізод II: Атака клонів» (перша поява)
- Star Wars: Republic Commando
- Star Wars: Galactic Battlegrounds: Clone Campaigns
- Star Wars: The Clone Wars (відеогра)
- Зоряні війни: Війни клонів — «Розділ 1»
- Зоряні війни: Війни клонів — «Розділ 4»
- Зоряні війни: Війни клонів — «Розділ 8»
- Зоряні війни: Війни клонів — «Розділ 9» (у голограмі)
- «Зоряні війни: Війни клонів» (кіно-манґа)
- Зоряні війни: Війни клонів — «Розділ 20»
- «Сховатися на виду» — «Зоряні війни: Війни клонів — Пригоди. Том 2»
- «Неприступний» — «Зоряні війни: Війни клонів — Пригоди. Том 7»
- «Ланцюг командування» — «Зоряні війни: Війни клонів — Пригоди. Том 10»
- «Джедай: Йода»
- «Випробування джедая»
- «Лабіринт зла»
- «Зоряні війни. Епізод III: Помста ситів» (тільки гармата SPHA-T з ангара зоряного руйнівника типу «Венатор»)
- Star Wars: The Force Unleashed (відеогра) (тільки уламки)
Джерела[]
- Star Wars: Attack of the Clones: The Visual Dictionary (с. 39)
- Star Wars: Attack of the Clones Incredible Cross-Sections (с. 23)
- Star Wars: The Clone Wars: Prima's Official Strategy Guide (с. 19)
- Inside the Worlds of Star Wars: Attack of the Clones (с. 32-33)
- The Official Star Wars Fact File 71
- The New Essential Guide to Vehicles and Vessels (с. 138-139)
SPHA-T на Wizards.com (зміст недоступний; збережена копія на Archive.org)- The New Essential Guide to Weapons and Technology (с. 71, 79)
- Star Wars: Revenge of the Sith Incredible Cross-Sections (с. 4)
- Star Wars: Empire at War: Prima Official Game Guide (с. 85)
- The Complete Star Wars Encyclopedia (т. 3, с. 185-186)
- The Clone Wars Campaign Guide (с. 168-169, 206)
- Republic assault ship у Датабанку (зміст недоступний; збережена копія на Archive.org)
- Self Propelled Heavy Artillery - Turbolaser (SPHA-T walker) у Датабанку (зміст недоступний; збережена копія на Archive.org)
- Self-Propelled Medium Artillery - Turbolaser (SPMA-T walker) у Датабанку (зміст недоступний; збережена копія на Archive.org)
- Star Wars: Imperial Handbook: A Commander's Guide (с. 82)
Посилання[]
|
Примітки[]
- ↑ Або ж Самохідна важка артилерійська установка — іонна гармата (СВАУ-І)